Чи можливо в наш час здійснити захоплюючу подорож по обжитих місцях, де майже все вивчено і описано, де немає ні екзотичних краєвидів, ні високих гір, ні спекотних пустель; а є музеї, в яких вам покажуть достовірні історичні речі та реліквії? Ви, не задумуючись, відповісте, що можна, і запропонуєте звернутися у найближчу туристичну агенцію. Але, на жаль, в “глибинку” вас не повезуть. Людина, яка сьогодні цікавиться краєзнавством та історією, не зможе хоча б на декілька днів зупинитися в багатьох містах України, з тої причини, що там не знайдеться нормальних умов для проживання. Звичайно, в великих містах, таких як Київ, Чернігів або Львів є готелі, в яких не соромно поселити іноземних туристів. А як-же малі міста України, які менш відомі, але не менш цікаві?
Обізнана група журналістів разом з ентузіастами-краєзнавцями, які цікавляться історією України, який вже рік підряд здійснює історико-краєзнавчі експедиції по невеликим містам та історико-культурним заповідникам України. Літом 2001 року ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР, який втілює ці акції, поставив за мету вивчити Чернігово-Сіверський регіон України. Чому саме Чернігово-Сіверщина? Майже вся література по цьому регіону написана в радянські часи, а інформація викладена здебільше про радянську історію та соціалістичні здобутки. В цій літературі бракує суттєвого історико-дослідницького шару, який пов’язаний з XVI- XVIII сторіччям. А це славетні козацькі часи з великими подіями, славетними битвами та історичними постатями. Ми мали намір відновити справедливість та зібрати цікавий матеріал по цьому регіону. Звичайно, за браком коштів та часу, нам вдалося побувати лише в деяких містечках північної України. Ми не ставили собі за мету провести грунтовні історичні дослідження, а робили акцент лише на популяризацію історії краю. Ми розуміємо, шо наші публикації - це краплина в безмежному морі історико-культурної інформації. Батурин, Кролевець, Новгород-Сіверський, Шостка, Глухів, Путівль, Конотоп - ось міста, які ми відвідали цього разу. Зібраний матеріал історико-культурної експедиції зараз обробляється і в дальнійшому буде опублікований в різних ЗМІ.
Експедиція видалася важкою. Без кінця йшов дощ і багато часу витрачалося на те, щоб “вловити мить” та зробити якісне фото. Ми їхали розбитими дорогами та інколи пробиралися крізь хащі. Багато часу проводили в архівах та музеях, а ночувати траплялося де прийдеться. В Батурині готеля немає взагалі, а в Новгород - Сіверському він був на ремонті і зупинитися ми змогли лише на турбазі. Скоріш за все, іноземні туристи, саме з таких причин, не скоро доберуться до цих місць, ну а нам до знегод не звикати. Але скільки цікавого ми побачили, та почули! Ми зустрічалися не лише з співробітниками музеїв та архівів, але й з місцевими краєзнавцями, які люблять свій край, цікавляться його історією та можуть розповісти більше ніж інший професор.
В Батурині нам поталанило потрапити на традиційне козацьке свято, яке проводиться тут щорічно, кожної наступної неділі після Троїці. Веселий гомін, звуки музики, конкурси, розваги не згасають до ранку. В цей день з’їзжаються сюди сучасні козаки з найближчих сотенних та полкових містечок - Борзни, Прилук, Конотопа, Батурина. Свято трохи нагадує народні гуляння на островах Запоріжскої Січі, куди післе лихого набігу верталися щасливі козаки. Все дійство проходить біля старовинного будинку в мальовничому парку, де дуби ще пом’ятають гетьмана Мазепу, Кочубея та неслухняну дочку його - Мотрю.
У Новгород-Сіверському ми власними очими бачили споруду, подібно якої немає не тільки на Україні, але й в багатьох країнах світу! Небагато людей знає, що в післяримську епоху було збудовано лише декілька тріумфальних арок, а збереглися до нашого часу вони лише в Москві, Петербурзі, Парижі і... Новгород-Сіверському. Колись це було губернське місто з відомими на всю Росію ярмарками. Сама Катерина Велика, мандруючи до Криму в 1787 році, проклала свій маршрут через це славетне місто, відоме всьому світу зі “Слова о полку Ігоревім”. Місцеве купецтво довго міркувало - як зустріти імператрицю та здивувати її. Швидко зібрали гроші, запросили знаменитого столичного архітектора Джакомо Кваренгі і збудували маленьке диво - мальовничу тріумфальну арку. Старовинні герби Мгліна, Конотопа, Глухова, Кролівця, Суража, Погара, Стародуба, Сосниці та Коропа можна побачити на цій архітектурній споруді. Сучасні мешканці міста давно звикли до цього дива, як до чогось невiд’ємного, а члени журналістської експедиції були дійсно здивовані і приємно вражені славетним містом. Імператриця теж була приголомшена побаченим до такої міри, що пожертвувала місту на побудову нового собору аж 100 тисяч карбованців золотом, що була нечувана сума на ті далекі часи. По проекту того ж Кваренгі в 1796 році збудували й величний Спасо-Преображенський собор в старовинному монастирі, стіни якого стільки бачили на своєму віку. В 1781 року Новгород-Сіверський стає столицею губернії в склад якої входили і Брянськ, і Курськ і Стародуб. А історія міста своїм корінням спускається в сиву давнину. Пам’ятаєте: “Сурми сурмлять у Новограді, стоять стяги у Путівлі...”. Саме звідси відправився в невдалий похід на половців літописний князь Ігор. Піздніше місто бачило великих воїнів, полководців - Івана Богуна, Петра Сагайдачного, Івана Сірка та великих монархів - Яна Казимира, Карла XII, Петра I.
Ми перегорнули лише декілька маловідомих сторінок історії, а розповідати про них можна без кінця. І про Конотопську битву, про яку не згадували у радянські часи, бо битва відбулася між українським та російським війском, і не на користь останньго. Зараз матеріали експедиції відпрацьовуються і згодом перетворяться в цікаві публікації. Звичайно, наші проекти не змогли б відбутися без підтримки благодійників, а саме: “ТЕХНОКОНСАЛТІНГ”, СП “ВОРЛДВАЙД МАНУФАКЧУРІНГ,І.Д.”, СП “ТЕРМОКІНГ УКРАЇНА”, “ІНФОКОМ” та ХЛІБЗАВОДА № 10. Якісний інтернет-зв’язок забезпечили “Технологічні сістеми”. В липні та серпні учасники нашого проекту поповнили свій журналістський та історичний матepiал на мисі Айя. Про цю частину проекту читайте в грудневому випуску журнала “Вокруг света”.
НАДІЯ КОЗЛЕНКО